Codein Purple Drank Ейск

Бля, ребят, слушайте мою историю!

Недавно я наткнулся на новые закладки – жидкий кодеин, и знаете, что? Это просто огонь! Я был находке и охуенно торчал, словно первоборец на хате. Нихуя себе, какой кайф!

Все началось с того, что я решил оттянуться и отдохнуть с друзьями на крышке. Там я встретил кунов, которые знали, где взять хорошие наркотики. Они рассказали мне про новые закладки – кодеин. Они сами были нахлобучены и выглядели, как боги молодежной тусы.

Я решил попробовать, какого хера этот кодеин так пиздато действует. Купил пару доз и проглотил их. Да пиздец, меня нахлобучило как никогда! Я просто летел, словно на винте, был в другом измерении, где все сияло и блестело.

Взялся я за эти закладки, и не мог остановиться. Каждый день новая доза, новый кайф. Я уже совсем не понимал, где реальность, а где сон. Мне снялись такие лютые сны, будто я герой фильма, где все вокруг ледом покрыто и я борюсь с противниками.

Каждый день я просыпался, трясущимися руками, суставы болели, а я все равно бежал за новой дозой. Сколько можно было терпеть и сниматься с ломок? Нахуй это нужно?

Но я был привязан к этой гребаной пище. Она была моей любовницей, моей зависимостью. Я знал, что предательство своего тела и души, но ебать меня это волновало. Я хотел лишь погрузиться в тот мир, где ничего не мешало уплывать от реальности.

Но знаете, ребят, я не хочу, чтобы вы меня осуждали. Я просто рассказываю, что было со мной. Да, я наркоман, да, я рэпер, но это моя судьба. Я начинал с молодежного сленга, а сейчас пишу тексты на весь мир.

Я нахожусь в этом двойственном состоянии, где реальность и фантазия сливаются вместе. Я просто ищу способ оторваться от обыденности и оттянуться на полную катушку. Но каждый раз я понимаю, что это только иллюзия, моя собственная паутина из наркотиков.

Я парень кун,

Летаю над землей,

Забиваю на все,

Спиваю свой пульс.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.